ОМЗ
ТЕМА: «Поняття про інфекційні хвороби та їх профілактика»
ПЛАН
1. Суть поняття «інфекційні хвороби».
2. Групи організмів, що спричиняють інфекційні захворювання.
3. Віруси. Хвороби, що їх спричиняють віруси.
4. Основні шляхи потрапляння збудників інфекційних захворювань в організм людини.
5. Імунітет та його форми.
6. Основні поняття про карантин, обсервацію, епідемію, пандемію.
1) Суть поняття «інфекційні хвороби».
Інфекційні хвороби - це група захворювань, які спричиняються патогенними бактеріями, вірусами, рикетсіями, найпростішими, грибами. Інфекція - це проникнення мікроорганізму в інший організм і наступні їх взаємовідношення, які визначаються властивостями макро - і мікроорганізму. Інфекційний процес-це найвищий ступінь розвитку інфекційного процесу, що проявляється різними клінічними симптомами і змінами біологічного, фізіологічного, біохімічного, анатомічного, мікробіологічного та епідемічного характеру.
2) Групи організмів, що спричиняють інфекційні захворювання.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення.
Кожну групу поділяють на інфекційні хвороби, які чинять:
· віруси;
· різноманітні бактерії;
· грибки;
· найпростіші;
· гельмінти (інвазії);
· членистоногі (інфестації);
· пріони.
3) Віруси. Хвороби, що їх спричиняють віруси.
Віруси (лат. virus — отрута) — це група мікроорганізмів, яка відрізняється від прокаріотів і еукаріотів малими розмірами, відсутністю клітинної структури та протеїноутворювальних систем, вираженим цитотропізмом і облігатним внутрішньоклітинним паразитизмом. Віруси мають кардинальні властивості живого: самоорганізацію, самовідтворення, саморозвиток і саморегулювання життєдіяльності. Вірус — збудник багатьох інфекційних захворювань людини, тварин, рослин.
Найпоширеніші хвороби, що спричиняють віруси.
ГРВІ
ГРВІ – це група вірусних інфекцій, які характеризуються загальними проявами (наприклад, підвищення температури, ломота в тілі) та ураженням слизової оболонки дихальних шляхів. Людина, яка хворіє на ГРВІ, вважається заразною за декілька днів до появи перших проявів хвороби та поки не пройдуть всі симптоми. У більшості випадків цей період становить близько 2 тижнів. Як правило, загальні прояви з’являються протягом перших двох-трьох днів, і саме в цей період існує найвищий ризик заразитися вірусом від хворого.
Грип
Грип - гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.
Бронхіт
Бронхіт – це запальний процес в бронхах, при якому уражається слизова оболонка легенів. Найчастіше збудниками цього захворювання є ті ж віруси, що і викликають ГРВІ, але можливі й інші причини розвитку хвороби (бактерії). Тому тривалість періоду, коли хвора на бронхіт людина вважається заразною, залежить від збудника захворювання.
Тонзиліт
Тонзиліт – це запальний процес в піднебінних мигдалинах. Саме по собі це захворювання не є заразним, але віруси, які можуть бути частково збудниками тонзиліту (первинні інфекції) можуть передаватися від хворого іншим людям. Тому ризик зараження в кожному випадку залежить від типу вірусу.
Вітрянка
“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця - везикули).
Кір
Кір – це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з'являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.
Епідемічний паротит (або «свинка»)
Епідемічний паротит, який називають «свинкою», – це гостре дуже заразне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, ураженням слинних, а іноді й інших залоз, які мають вивідні протоки (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи. Найбільший ризик заразитися паротитом від хворого існує від кількох днів, до того, коли напухнуть залози, до кількох днів після цього
Краснуха
Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон'юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.
“Герпес”
Оперізуючий герпес або герпес зостер – це вірусне захворювання, збудником якого є герпесвірус людини 3 типу, збудник “вітрянки”. Після перенесеної вітрянки, збудник лишається в організмі та з часом може проявитися симптомами оперізуючого герпесу. Хвороба відома дуже болючим висипом, який виникає тоді, коли вірус знову активізується після певного проміжку часу. Найбільший ризик заразитися цією хворобою існує протягом 10-14 днів від появи висипу до повного одужання.
Цікову і корисну інформацію дивись за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=sgHeU9XUMV4
4) Основні шляхи потрапляння збудників інфекційних захворювань в організм людини.
Інфекційні захворювання можуть передаватися різним шляхом, а саме:
- контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається через предмети, що оточують хворого;
- повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо;
- передача інфекції через воду, в яку потрапляють мікроби з виділеннями хворих (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.);
- через укуси кровосисних членистоногих (наприклад, малярія);
- через заражені харчові продукти;
- через грунт, наприклад кишкові захворювання, правець.
5) Імунітет та його форми.
Цікову і корисну інформацію дивись за посиланням https://naurok.com.ua/urok-na-temu-imunitet-ta-yogo-formi-50792.html
https://microbiology.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2018/11/11_Вчення-про-імунітет.pdf
6) Основні поняття про карантин, обсервацію, епідемію, пандемію.
Карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи на обмеження контактів інфікованої або підозрілої на інфікування особи (осіб), тварини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, на рівні країни або між державами, що застосовуються для запобігання поширенню деяких небезпечних інфекційних хвороб.
Обсерва́ція — комплекс обмежувальних та протиепідемічних заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію осередку інфекційних захворювань. Обсервація застосовується до осіб, які приїхали або виїжджають з території, на яку накладено карантин. Ті, що контактували з хворими, та особи з підозрою на захворювання спостерігаються при обсервації протягом максимального інкубаційного періоду при даному захворюванні з моменту останнього можливого зараження під постійним медичним наглядом, щоб визначити їхню потребу в стаціонарній госпіталізації.Приміром при підозрі на зараження коронавірусом SARS-CoV-2 термін обсервації становить 2 тижні.
Епіде́мія — тип хвороби, яка є новою для даної популяції впродовж періоду збереження імунної «пам'яті» та поширюється зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, ґрунтуючись на попередньому досвіді (тобто, числі нових випадків за одиницю часу). Українське законодавство визначає: «епідемія — масове поширення інфекційного захворювання серед населення відповідної території за короткий проміжок часу», що не відповідає світовому визначенню, яке поширює поняття епідемії на усі випадки масового ураження, в тому числі й отруєння.
Пандемі́я — найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі. Характеризується часто відсутністю колективного імунітету в людства, і, зазвичай, ефективних засобів профілактики (вакцини) й лікування. Серед інфекційних захворювань, які сягали масштабу пандемії: чума, холера, грип, ВІЛ-інфекція/СНІД, коронавірусна хвороба 2019.
Немає коментарів:
Дописати коментар