вівторок, 30 березня 2021 р.

ГРУПА №8. Предмет "ОМЗ"(Захист Вітчизни)


ОМЗ

 

ТЕМА : «Радіаційні ураження, їх профілактика і перша медична допомога».

ПЛАН

1.Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм людини.

2. Види радіаційних уражень:гостра і хронічна променева хвороба, радіаційні опіки.

3. Зміст заходів із протирадіаційного захисту населення.

4. Медична профілактика радіаційних уражень.

5. Аптечка індивідуальна (АІ) та її  призначення.

6. ПМД при радіаційних ураженнях. Проведення часткової та повної санітарної обробки.

1) Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм людини.

Під дією іонізуючого випромінювання в організмі людини утворюються речовини з високою хімічною активністю – вільні атоми або радикали, які руйнують клітини організму. Іонізуюче випромінювання може і безпосередньо впливати на біологічні молекули. У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі.





В залежності від поглинутої дози випромінювання та індивідуальних особливостей організму викликані зміни можуть носити зворотний або незворотний характер. При незначних дозах опромінення уражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз, які перевищують гранично допустимі межі, може викликати незворотні зміни в окремих органах або у всьому організмі й виразитися в хронічній формі променевої хвороби. Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості:
- висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі;
- присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;
- малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися;
- випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків (генетичний ефект);
- різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: кришталик ока, червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні) органи, молочні залози, статеві органи;
- різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дози опромінення;
- ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж розподілене у часі.При одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі такі біологічні порушення в залежності від сумарної поглинутої дози випромінювання:
Доза 60 Гр (6000 рад) призводить до того, що смерть, як правило, настає протягом декількох годин або діб. Якщо доза опромінення перевищує 60 Гр, людина може загинути під час опромінення ("смерть під променем").



2) Види радіаційних уражень:гостра і хронічна променева хвороба, радіаційні опіки.




Гостра променева хвороба (ГПХ) — це сукупність специфічних клінічних синдромів, які з’являються послідовно після загального рівномірного зовнішнього опромінення по мірі накоплення патологічних змін у тканинах, органах і системах організму постраждалого.

Обставини виникнення ГПХ:

1. зовнішнє фотонне опромінення усього чи майже усього тіла

 2. відносно рівномірне опромінення

3. доза вище 1 Гр

4. короткий час опромінення.

 

Хронічна променева хвороба (ХПХ) ― результат тривалого (місяці, роки) систематичного зовнішнього, внутрішнього чи поєднаного опромінювання у відносно невисоких дозах, але істотно вищих (у 10–15 разів) за встановлені ліміти. Перебіг хвороби типово полісиндромний з превалюванням змін у нервовій і кровотворній системах.За характером опромінення, яке призвело до розвитку ХПХ, розрізняють три її типи: • спричинена зовнішнім фотонним опроміненням (гамма- та іксвипроміненням); • внутрішнім опроміненням від інкорпорованих радіонуклідів з варіантами їх тканинної та органної тропності; • поєднаним зовнішнім і внутрішнім опроміненням у різних варіантах превалювання одного з компонентів опромінення. За тяжкістю перебігу виділяють три ступені ХПХ:            • легка (І ступінь), • середньої тяжкості (ІІ ступінь) і • тяжка (ІІІ ступінь).






3) Зміст заходів із протирадіаційного захисту населення.

Протирадіаційний захист – це комплекс нормативно-правових, організаційних, санітарно-гігієнічних, проектно-конструкторських, медичних та інших заходів, які забезпечують радіаційну безпеку персоналу, що зазнає професійного впливу ІВ та населення в цілому.

4) Медична профілактика радіаційних уражень.




5) Аптечка індивідуальна (АІ) та її  призначення.

Медичні засоби індивідуального захисту.

         1. Аптечка індивідуальна (АІ – 2) призначена для самодопомоги при пораненнях та опіках (обезболювання), для профілактики або послаблення ураження РР, БЗ і ОР нервово-паралітичної дії.

В її гніздах зберігаються такі медичні засоби індивідуального захисту:

·        Гніздо І – протибольовий засіб для зняття больового шоку;

·        Гніздо ІІ – засіб при отруєнні фосфорорганічними ОР;

·        Гніздо ІІІ – протибактеріальний засіб № 2;

·        Гніздо IV – радіозахисний засіб № 1;

·        Гніздо V – протибактеріальний засіб № 1;

·        Гніздо VІ – радіозахисний засіб № 2;

·        Гніздо VІІ – протиблювотний засіб.

         В інструкції, що додається до АІ – 2 описано порядок прийому ліків.



        

2. Індивідуальний протихімічний пакет ІПП – 8 призначений для знезараження краплинорідних ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг. До конплекту входять:

·        Флакон з дегазуючим розчином;

·        Чотири ватно-марлеві тампони.

 

 

       

 

Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетелену. Першим тампоном виділяють із шкірного покрову ОР щипковим рухом, наступна обробка – протирання ураженої ділянки. (розчинити ОР і стежити, щоб не потрапив у очі).

        

 3. Пакет перев’язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається:

·        Бинт;

·        Дві ватно-марлеві подушечки;

·        Шпилька;

·        Чохол.

         В разі потреби пакет відкривають, виймають бинт з двома стерильними подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Подишички накладають на рану і прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою. Чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладання герметичних пов’язок.

 




6) ПМД при радіаційних ураженнях. Проведення часткової та повної санітарної обробки.

ПМД при радіаційних ураженнях . Цікава інформація за посиланням -https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-persa-medicna-dopomoga-pri-radiacijnih-urazennah-21477.html

 

Це є комплекс заходів з ліквідації забруднення радіоактивними речовинами, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами формувань цивільного захисту та населення. Санітарна обробка поділяється на часткову і повну.



Часткова активна обробка проводиться після зараження і повторюється після виходу із зони зараження.При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження засобів індивідуального захисту не знімають. Спочатку протираються забруднені засоби захисту, одяг, взуття, а потім видаляються РР з відкритих частин рук, шиї. Якщо особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки необхідно їх одягнути. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

- знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх, протирають шматкою змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- не знімаючи протигазу, змітають радіоактивний пил з одягу;

- промивають чистою водою відкриті частини тіла, протирають та обмивають шолом-маску протигазу;

- знімають протигаз і старанно змивають водою;

- прополіскують рот і горло.

Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла обтирають шматкою, яка змочена у воді.

При забруднені крапельно-рідкими ОР необхідно, не знімаючи протигазу, негайно провести обробку відкритих шкіряних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття і лицеву частину протигазу. Ця обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету.

При зараженні біологічними збудниками (БЗ) часткову санітарну обробку проводять в такій послідовності: не знімаючи протигазу, обмітають та струшують БЗ, які осіли на одяг, взуття, ЗІЗ.

Для проведення часткової санітарної обробки недопустимо використовувати розчинники дихлоретан, бензин, спирт тому, що вони посилюють ступінь ураження (ОР розчиняються у розчинниках, розподіляються на більшій площі і значно легше проходять крізь шкіру).

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом і обов'язковою заміною білизни та одягу. Обробку необхідно проводити не пізніше 5 годин після забруднення.

При забрудненні крапельно-рідкими ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку. При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходиться у районі дії БЗ, незалежно від того, чи використовувалися 313, а також проводилася часткова санітарна обробка чи ні. Одночасно з миттям обов'язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу або його заміна.

Для проведення спеціальної обробки використовуються різні комплекти, а також технічні засоби:

- індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8;

- індивідуальний дегазаційний пакет ІДП;

- індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспорту ІДК-1;

- автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4;

- авторозливочні станції АРС-12У;

- теплові машини ТМС-65, ТМ-59Д;

- димові машини ТДА-М;

- дезінфекційно-душеві установки ДДА-53А;

- поливально-мийні, підмітально-прибиральні та пожежні машини;

- сільськогосподарські машини для обприскування рослин;

  • бульдозери, скрепери, грейдери та інші.

Безпека проведення робіт по знезараженню

1.     Пересування людей, машин здійснюється лише по розвіданих і вказаних маршрутах.

2.     При роботі в осередку радіоактивного забруднення встановлюються відповідні режими радіаційного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні забруднення (на ділянках робіт), а також тривалості проїзду розташування в осередок ураження і назад. Необхідно суворо дотримуватися правил і режиму роботи.

3.     При виконанні робіт в засобах індивідуального захисту органів дихання та шкіри враховувати допустимий час перебування у них людей:

при Т ≥ + 300 С - 0,3 год

Т = +25 + 190С – 0,5 год

Т = +20 - 240С – 0,8 год

Т = +15 - 190С - 2 год

Т ≤ + 150С - 3 год

4.     При аваріях на технологічних лініях із НХР до місця аварії необхідно підходити із підвітрової сторони в ізолюючому протигазі і захисному одязі.

5.     Робота машин, кранів, бульдозерів має відбуватися при доброму освітленні.

6.     У домашніх умовах основним способом захисту є герметизація квартир, будинків, комор, збереження продуктів у герметичній тарі чи упаковці із захисних матеріалів.

7.     Обладнати приміщення і промислові майданчики стаціонарними системами виявлення аварій та аварійною сигналізацією.





Немає коментарів:

Дописати коментар